Взуття школяра

Взуття повинно захищати ноги від несприятливих умов навколишнього середовища, тобто від охолодження, механічних пошкоджень, від забруднень. Ось чому воно має відповідати усім анатомо-фізіологічним особливос­тям будови стопи, її формі, розмірові, підтримувати амортизаційну і ресорну функцію стопи, повинно бути зручним, легким, повітряпроникним, водостійким, а та­кож відповідати умовам праці, побуту і клімату.

Взуття не повинно змінювати свою гнучкість, форму і розміри після зволоження і висушування, повинно збе­рігати   стійкість   мікроклімату  у   своєму   внутрішньому просторі.

Нормально розвинені пальці спрямовані вперед раді­ально, дещо віялоподібно, вони не торкаються один одно­го, прямі і рівні. Тому внутрішній край устілки в носку взуття повинен бути прямим, а зміна форми носка можлива , лише за межами розміщення пальців. Адже стопа внаслідок навантаження подовжується на 1,5 см і розширюється до 1,7 см. Таким чином, простір між великим пальцем і передньою стінкою взуття повинен бути із запасом.                                                                                                                                                                                         

Площина опори і вертикальна лінія через центр тяги тіла утворює прямий кут, і це створює людині під час ходіння стійкість, яка не може бути порушена без шкоди для здоров'я. Порушує ж її високий каблук, змінюючи  природну статуру людини. Такий каблук напружує і розтягує м'язи живота, ослаблює їх і таким чином призводить до неправильного положення внутрішніх органів. Високий каблук є причиною напруження м'язів ніг і суг­лобів та обмеження їх функцій. Він псує ходу і зменшує стійкість тіла.

Незручне взуття може стискати стопу і порушувати нормальний кровообіг і лімфообіг, а також нормальну ді­яльність опорно-рухового апарату. Таким чином, ніщо так не псує ноги, як неправильно підібране взуття. Воно є також причиною виникнення мозолів, причиною по­тіння  ніг,   викривлення   пальців,  утворення  запальних процесів та плоскостопості. На ходіння витрачається додаткова енергія, тому підвищується температура стопи і людина швидко втомлюється.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Носок взуття повинен бути високим, широким та за­кругленим, а не завуженим. Вузьке взуття спричиняє стовщення в ділянці голівки першої плюснової кістки, в якому внаслідок постійного тертя розвивається хроніч­ний запальний процес. Якщо взуття ще й коротке, то внаслідок натискання передньої його частини утворюю­ться мозолі, слизові сумки. Згодом до цього приєднують­ся ненормальне розростання кісток, остеомієліт і артрит, який спотворює кінцівку.

Вузьке і тісне взуття сприяє більш швидкому охоло­дженню ніг, що пізніше супроводжується і загальною простудою.

Каблук не повинен бути вищим, ніж 2—3 см, що дає оптимальну рівновагу між м'язами — згиначами і розги­начами стопи. В іншому випадку настає нестійке поло­ження ноги, центр маси тіла переміщується вперед, від­бувається зміщення внутрішніх органів і виникнення різноманітних захворювань. Взуття з високими каблука­ми неприпустиме для дітей і підлітків, оскільки це може спричинити викривлення хребта і зміни нормальної (форми таза).

Взуття слід тримати в чистоті, просушувати, змащува­ти. Не випадково нові чоботи або черевики рекоменду­ють змащувати декілька разів теплою рициновою олією. Такому взуттю не страшна ніяка вода. Взуття треба зберігати в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Штучні шкіри з монолітною плівкою мало пропускають повітря. Повітрянепроникність шкірних замінників по­гіршується у разі змащування взуття кремом. Взуття на гумовій підошві, зокрема мікропористій, слід носити пе­реважно у вологу погоду.

Полімерні матеріали, які використовуються для виго­товлення взуття, можуть бути харчовими субстратами для росту і розмноження грибкової флори і сприяти розвитку мікозів стоп.

З метою поліпшення мікроклімату в закритому взутті проводять перфорацію верхньої його частини і застосо­вують вологовмісні підкладки.

Особливої уваги потребує дитяче взуття, тому що стопа дитини формується протягом років. Взуття, що не відповідає гігієнічним вимогам, стає причиною простуд­них захворювань або перегрівання. Останнє спричинює підвищену пітливість ніг.

Для виготовлення дитячого взуття треба вибирати не синтетичні, а натуральні матеріали у вигляді шкіри, хут­ра, вовняного сукна, бавовняного фетру тощо.